Концепція “Держава у смартфоні” була визначена серед пріоритетів президента Володимира Зеленського. Електронізація державних послуг також зазначалась першим пунктом серед пріоритетів у боротьбі з корупцією, озвучених Русланом Рябошапкою, заступником голови Офісу президента. Очікувано, що електронізація стане одним з головних завдань для майбутнього уряду, сформованого парламентською більшістю.

Експерти ГО “Разом проти корупції” підготували короткий огляд ініціатив, розпочатих спільно з державними органами та більш як сотнею громадських організацій, спрямованих на електронізацію та відкриття інформації. Що вже було зроблено у цьому напрямку? Що перебуває у процесі створення, або лише на етапі зародку та є невідкладним завданням для нового Уряду? Які перешкоди стоять на шляху розбудови «Держави у смартфоні» та як їх долати. І чи завжди електронізація – це «добро»?

Лише у рамках урядово-громадської ініціативи «Разом проти корупції» за останні 3 роки було зроблено:

• Оприлюднено майже 900 суспільно-важливих наборів відкритих даних;
• Відкрито усі зовнішні аудиторські звіти, що здійснюються Державною аудиторською службою;
• Переведено у електронний формат та спрощено на тони паперу процедуру отримання ліцензій закладами освіти;
• Усі заходи державного контролю Держспоживслужби проводяться із застосуванням відеофіксації;
• Оприлюднюється агрегована інформація про платників податків;
• Створено та діє автоматизований реєстр відшкодування ПДВ;
• Діє портал E-data– єдиний веб-портал використання публічних коштів, який дозволяє бачити, на що витрачають кошти органи влади;
• Впроваджено інформаційно-аналітичну систему «Прозорий бюджет», яка є інструментом управління публічними коштами із системою ключових показників ефективності. Однією зі складових цієї системи є розділ “Бюджет для громадськості”, що забезпечує представлення інформації про бюджет у зручному, простому форматі, інтерактивній інфографіці для громадян;
• Відбуваються електронні аукціони об’єктів малої приватизації;
• Відкрито API(прикладний програмний інтерфейс) у сфері продажу арештованого майна через е-аукціонна електронному ресурсі OpenMarket, що дає можливість контролю за дотриманням процедури електронних торгів усім учасникам ринку торгівлі арештованим майном;
• Оприлюднюються звіти банків державного сектору та агреговані показники їх діяльності у порівнянні з банківською системою України;
• Запроваджено електронний кабінет перевізника, що усуває прямий контакт та корупцію під час отримання перевізниками ліцензій;
• Переведено у електронний формат процедуру проходження лікарськими засобами реєстрації та допуску їх на ринок;

“Громадські організації спільно з Урядом намагаються не лише максимально впроваджувати сучасні інформаційно-комунікаційні технології, зменшуючи вплив людського фактора, але й паралельно розбудовувати нові формати та стандарти відповідального партнерства. Найголовніший виклик – не втратити темп та нарощувати взаємодію”, - акцентувала Олеся Архипська, менеджер проектів ГО “Разом проти корупції”. 

На середині шляху:

• у 2020 році будуть запроваджені електронні лікарняні замість паперових. Для цього зараз вибудовується електронна взаємодія трьох структур: Пенсійного фонду, МОЗ та Фонду соціального страхування;
• Починаючи з кінця 2019 і далі заплановано поетапну розбудову та наповнення електронного ресурсу “Відкрите довкілля”, що міститиме екологічні показники чистоти води, повітря та матиме модуль надання електронних послуг, переведення у електронний формат дозволів та ліцензій;
• Розробляється система, яка діджиталізує процедуру ввезення та визнання гуманітарної допомоги. З часом планується перевести у електронний формат і процедуру розподілу гуманітарної допомоги – від кордону і до кінцевого набувача;
• В середині складного шляху зараз міністерство соціальної політики, яке розробляє Єдину інформаційно-аналітичну систему управління соціальною підтримкою населення України (E-SOCIAL);
• МОН працює над створенням репозитарію – електронного сховища всіх наукових робіт, завдяки якому можна буде здійснювати перевірку робіт на плагіат;
• Запускається пілотний проект електронного обліку об’єктів культурної спадщини;
• До деталей продумана та прописана в проектах змін до НПА процедура відеофіксації здачі теоретичного та практичного іспитів для отримання водійського посвідчення;
• На етапі доопрацювання – відкриття Мінфіном реєстру проектів, що впроваджуються із залученням коштів міжнародних фінансових організацій;
• Планується створення електронних кабінетів усіх учасників будівельного ринку;
• Розпочато ІТ-централізацію системи управління державними фінансами – е-взаємодія основних інформаційних ресурсів Казначейства, Мінфіну, Податкової та Міграційної служб.
• Переводиться у електронний формат конкурсна процедура оцінки проектів, що впроваджуються за кошти ДФРР.

Треба розпочати:

• Фондом держмайна так і не було перетворено реєстр об’єктів державної власності у відкриту інформаційно-аналітичну систему обліку та управління державним майном, яка давали би можливість бачити яке державне майно використовується суб’єктами управління у своїй роботі, яке – здається в оренду та на яких умовах, а яке – простоює або використовується в тіньовий спосіб.
• Новій владі треба буде багато попотіти, щоб інтегрувати земельний та містобудівні кадастри, а також реєстр культурних пам’яток, які теж розміщені в просторі, адресний реєстр, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Бо сьогодні роздільне їх ведення, відсутність багатьох об’єктів в реєстрах ускладнюють надання послуг, вироблення єдиної земельної та містобудівної політики.

«Втім, інколи електронні сервіси можуть представляти собою не лише добро. Наприклад, вже рік завдяки парламенту, який залишив після себе такий ”спадок“, в передостанню бюджетну ніч кожного українця змусили переплачувати 1800 гривень за реєстрацію інформації про оцінку майна в державну базу (раніше це робилися напряму і безоплатно). Наша робота якраз і полягає у тому, щоб у законодавстві таким схемам запобігати, а де вони просочилися – їх вичищати. Раніше така реєстрація здійснювалася напряму, безоплатно та без посередників», – прокоментував Михайло Серебряков, менеджер проектів ГО “Разом проти корупції”.

“Є певні фактори, в тому числі фінансові, юридичні, технічні, кадрові які стримують швидку електронізацію. Зокрема це законодавство, яке сьогодні виписане під паперовий, бюрократичний, а часто корупціогенний формат надання послуг. Перш ніж послугу перевести у електронний формат, необхідно описати бізнес процеси, як вона надається зараз і як буде надаватися: від заявки до кінцевого результату. А практично усі кроки такого процесу визначені тими чи іншими законами, або підзаконними документами. І виходить, що простіше було би з точки А одразу перейти в точку З, але за законом треба обійти ще пів алфавіту і тільки тоді переміститися в точку З. Наприклад, ми дуже хочемо, щоб після створення соціального реєстру осіб, які отримують допомогу від держави, усі державні та комунальні структури фіксували надані ними послуги в цьому реєстрі, за особою, якій таку послугу було надано. Це дозволило би контролювати державні чи комунальні кошти, які йдуть на такі послуги (пільгові операції, стоматологію, знижки, дитячі садочки без черги і т.д.), а також унеможливило би отримання соціальних послуг особами, які не є їх цільовою аудиторією за законом. Втім, жодним нормативно правовим документом такий обов’язок для комунальних і державних закладів не передбачено. А відтак сьогодні, коли міністерство соціальної політики створює за кошти світового банку реєстр отримувачів соціальної допомоги від держави, воно не передбачає доступу до нього закладів охорони здоров’я. Спершу треба зробити зміни до законів та підзаконки. А це – час. Складні і тривалі процедури міжвідомчого погодження забирають часом роки. Сподіваюся, що тут в нагоді стане більшість Слуги народу у Верховній Раді, яка такі закони буде оперативно приймати. Бо досі ми апріорі не могли розраховувати на жодну законодавчу зміну в парламенті.

Ще однією перешкодою для впровадження ІТ рішень є гострий брак кадрів в органах влади, які мають такі рішення впроваджувати чи забезпечувати роботу відповідних державних сервісів. Знайти ІТ фахівця в орган влади на зарплату у 10-15 тисяч гривень – дуже складно.

Та попри все, Україна займає високе місце у списку країн, які електронізують державні послуги. Нам є чим пишатись і є над чим працювати. Важливо, щоб новий уряд підтримав та продовжив ті проекти, які вже були започатковані. Адже електронізація – це один з найкращих антикорупційних запобіжників”, – прокоментувала Оксана Величко, керівник ГО “Разом проти корупції”.

Спільно